Геометрія
Маємо в навчанні муку:
Геометрію. Науку!
Ох, не легко ж це дається:
Піфагор з віків сміється.
Теореми всі стрибають
Та доведення чекають.
Синус, косинус - о, горе...
Нових термінів тут море!
Неможливо все це вчити,
Але як же в світі жити?
Площу треба визначати,
Коло вірно змалювати...
Все, що нині ми не вмієм
Геометрія зуміє.
То ж часу не витрачаєм
Й геометрію вивчаєм!
Срібницька В. (10 клас)
**************
Про математику
Гуманітаріям здається,
Що математика - то диво!
А Піфагор собі сміється
Та ще помножує сміливо!
Невже вона - складна наука?
Невже її не зрозуміти?
То в двері голосно постука,
То в небо прагне полетіти!
А ми її не відпускаєм,
Бажаєм з нею привітатись,
Але вона у вись злітає
І не дає нам розібратись!
Чи то така вона хитрюга?
Чи у нас розуму нема?
Але така складна наука
Ця математика сама.
Ой ці задачі, ці рівняння!
Постійно вгадуєш - що де!
Іксів неясне уживання -
Ну, а контрольна вже бреде!
А як же дивний чудо-ромб
Намалювати на стіні?
Це ж як кімната повна бомб
Щось десь зривається, горить!
Гуманітаріям здається,
Що геометрія - то диво!
А математик все сміється,
Бо то не диво, то - можливо!
Кучеренко Анастасії (8 клас)
**************
Думка
Сиджу на уроці і думку гадаю:
Чого геометрію цю я вивчаю?
Трикутники, кола, квадрати й кути,
Навіщо, навіщо явились мені?
Сиджу на уроці - квадрати малюю
і тихо про себе хвилини рахую,
Коли вже настане та бажана мить
І довго чеканний дзвінок продзвенить?
Аж раптом я чую голос знайомий
Який нам, дурним, теорему доводить.
Напружуюсь я і до слів прислухаюсь.
О, Боже, нарешті і я надихаюсь.
Рівні кути, паралельні прямі,
Стає геометрія ближча мені.
І сонце на небі стало тепліше
Й повітря навколо для мене чистіше.
Іду я додому - в портфелі двадцятка
І та геометрія вже не загадка!
Боберська А. (8 клас)
************
